Вперше за свою кар’єру я замислююсь над тим, щоб НЕ публікувати результати SEO-дослідження, і це викликає у мене сильні протиріччя, пише Сайрус Шепард.
Працюю над моделлю, яка передбачає, чи може Google класифікувати сайт як “марний контент”.
На даний момент вона на 82% точно передбачає зріст/втрату трафіку для сайтів, які я відстежую, і я думаю, що її можна зробити ще краще.
Те, що мене здивувало, це те, що здається, Google дійсно націлений на сайти, що використовують поширені SEO-практики – свого роду “переоптимізацію”, якщо можна так сказати.
Я не можу бути впевнений на 100%, але дані вказують саме на це.
Не хочу здаватися параноїком, але таке відчуття, що Google прочитав наші SEO-пости за останні кілька років, а потім працював над тим, щоб нивелювати деякі тактики, що працювали.
Так що, мені публікувати своє дослідження, щоб протистояти роботі Google, яка була відповіддю на роботу SEO, лише щоб змусити Google знову реагувати?
Скільки тисяч годин і мільйонів доларів витрачається впусту з обох сторін?
Через певний час це починає здаватися безглуздим колом.
Я знаю, що завжди була своєрідною перепалкою між Google і вебмастерами, але в деякий момент здається, що ми повинні бути на одній стороні.
Я в першу чергу дослідник.
Я намагаюся створювати хороший контент і вірю в те, щоб зробити веб краще для всіх.
Моя робота – допомагати бізнесу боротися за видимість в морі одноманітності, виділятися на тлі більших брендів, а іноді й спамерів.
Чесно кажучи, я б хотів, щоб був спосіб допомогти Google створювати свої алгоритми таким чином, щоб вони підтримували творців контенту, а не постійно займались зворотною розробкою, щоб отримати перевагу.
Я не хочу надавати перевагу спамерам, але я також не знаю, як робити те, що я роблю, без прозорості.
З іншого боку, якщо я не опублікую це дослідження, хороші сайти можуть самі собі завдати шкоди, слідуючи застарілим SEO-порадам.